Пластиковий посуд розкладається за кілька місяців, кажуть вчені

Захисники довкілля частенько лякають нас тим, що пластиковий посуд взагалі ніколи не розкладеться або це станеться лише через кілька сотень років, тому користуватися ним категорично заборонено. Такий підхід не витримує жодної критики: безумовно, ніхто не заперечує необхідності грамотно утилізувати використаний пластиковий посуд, проте насправді термін його розкладання в правильному середовищі значно менший – до декількох місяців, але явно не кілька століть!

При правильній утилізації використання пластикового посуду не нашкодить

Тому якщо Ви намірилися з десяток наборів пластикового посуду купити для майбутнього домашнього свята або поїздки з друзями на пікнік, не варто відмовляти собі в цьому задоволенні, але, звісно, не забудьте після посиденьок прибрати за собою і не викидайте використані тарілки і стаканчики під кущ із метою перевірки цієї теорії. Отож, почалося все з того, що 28 березня цього року американський актор Джеф Бриджес виклав на Youtube трихвилинний відеоролик, де розповідає, що «пластик – це речовина, яку Земля не в змозі «перетравити». Кожен шматочок пластика, створений коли-небудь, існує досі, нікуди не зникаючи». «Невже таке може бути? – подумає глядач із критичним типом мислення. – Тобто абсолютно все на Землі рано чи пізно старіє, помирає, зникає, руйнується і тільки один пластик вічний? Звучить як фантастика!». Що ж скажуть із цього приводу вчені? Так, існують окремі види пластика, які важко піддаються розкладу і в певних умовах ці види пластика здатні існувати десятиліття або століття. Проте досить лише змінити умови, щоб пластик зник достроково.

Спалюючи непотрібний пластик, отримують електроенергію

Ерік Грульке, заступник декана з досліджень у коледжі інженерії при Університеті Кентуккі, говорить, що велика кількість пластикової продукції зникла з лиця землі в зв'язку з тим, що була спалена. Спалювання непотрібного пластика дозволяє ще й отримувати електроенергію в процесі, чим користуються деякі розвинені країни світу. Зокрема, подібну практику застосовують в Європі і Японії, де близько 12% твердих відходів становить пластик, каже Ентоні Андраді, інженер у галузі хімії і біомолекулярних технологій із Державного університету Північної Кароліни. Наскільки легко розпадаються ті або інші види пластика, що використовується нами в побуті? Поліетилен, з якого роблять пакети, розкладається дуже повільно, а на звалищах може взагалі не розкладатися, тому що йому для цього потрібні кисень і вода. Тож випущені в 1960-і роки поліетиленові пакети можуть досі лежати на звалищі, говорить інженер-хімік і нафтовик Ерік Бекмен з Університету Пітсбурга.

У компостному середовищі пластиковий посуд розкладеться за кілька місяців

З іншого боку, якщо говорити про полілактидну кислоту, яка найчастіше входить до складу одноразового посуду, що випускається в наші дні, то вона розроблена таким чином, щоб розпадатися якнайшвидше. Якщо використаний пластиковий посуд потрапляє в компостне середовище, він розкладеться і зникне всього за кілька тижнів або місяців! При потраплянні в подібне середовище впродовж року пластиковий посуд перетворюється на пил, підтверджує Грульке. Листи полілактидної кислоти використовують на фермах – рослини проростають крізь них, а ріст бур'янів вони затримують. Ці листи розроблені так, щоб вони розкладалися під впливом сонячних променів. Той же ультрафіолет, який пошкоджує нашу шкіру, дуже ефективно дробить органічні молекули, говорить Бекмен. Не кожна мікроскопічна комаха має талант розривати міцні зв'язки між молекулами пластика, але є й такі жучки, повідомляє Рігоберто Адвінкула, очільник відділу полімерної хімії Американського хімічного товариства. Потрапляння пластика в океан небезпечне тим, що хоч він і розпадається під впливом води й сонячного світла, все ж окремі його частки можуть проковтнути водні жителі. Отож, як ми зрозуміли, твердження про те, що абсолютно весь коли-небудь виготовлений людством пластик досі існує, не відповідає дійсності. При правильній утилізації пластик розкладається, а пластиковий посуд відразу виготовляють так, щоб він зник за кілька місяців, потрапивши у відповідне для цього середовище.